вівторок, 15 березня 2016 р.

Липова Яна Олександрівна

Истинные и ложные ценности в новелле  О.Генри «Дары волхвов»
Цели:
учебная: совершенствовать умение анализировать эпический художественный текст.
развивающая: Прививать навыки исследовательской работы.
воспитывающая: Способствовать познанию общечеловеческих ценностей: любовь, самопожертвование, оптимизм.
Оборудование
Репродукции картин художников А.Дюрера, С.Боттичелли, П.-П.Рубенса, П.Веронезе, Я.Госсарта, А.Корреджо, Г.Мемлинга, П.Брейгеля, И.Босха, Н.Пуссена, Л. да Винчи на тему «Поклонение волхвов».
Весы, изготовленные из бумаги, магниты.
Ход урока
                                                                           Дар есть благословение дающему.
                                                                                                      Ф. Герберт
I. Актуализация опорных знаний. Установка на восприятие.
Начать нашу сегодняшнюю беседу я хочу с необычного вопроса:
- Как вы считаете, кому люди ставят памятники?
- За что люди удостаиваются такой чести?
- А за что, на ваш взгляд, можно поставить памятник книге?
И именно этой чести было удостоено творчество писателя О. Генри. Его каменная книга высотой 2 метра стоит в раскрытом виде в США в городе Гринсборо. Я думаю, нетрудно догадаться, на каком рассказе она раскрыта.
Сегодня нам предстоит познакомиться с личностью писателя и попытаться понять, что же необычного таит в себе рассказ «Дары волхвов».
- Попытайтесь определить цели урока?
В конце урока мы должны ответить на главный вопрос: какие ценности являются истинными, а какие ложными, кто истинно счастлив и мудр, по мнению писателя?
II. Работа с ассоциациями. Сообщения учащихся.
Обратимся к названию рассказа.
1.- Какие ассоциации вызывает у вас слово «дар»?
О: дар – добро, любовь, радость, праздник, мама
Откроем доску со словарным определением и попросим учеников прочитать словарное определение и внести дополнения в их ассоциации: дар – пожертвование, способность, талант.
Обратимся к эпиграфу «Дар есть благословение дающему». Какую характеристику слова «дар» можно взять из эпиграфа?
О: дар - благословение
Как много значений у слова дар,  и автор, безусловно, вкладывал свой смысл в название рассказа, чтобы понять его, мы должны познакомиться с личностью самого автора.
О. Генри – это псевдоним американского писателя Уильяма Сиднея Портера, годы жизни 1862 –1910. Для его новелл характерны захватывающий сюжет, краткость, неожиданный финал. Герой, как правило, обыкновенный человек, умеющий находить приключения. Мир новелл напоминает жизнь О. Генри своей калейдоскопичностью, невероятностью и в то же время обыденностью происходящего. Это энциклопедия послевоенной Америки, с одинаковой легкостью повествующая о ковбоях Дикого Запада, провинциальных фермерах и продавщицах Нью-Йорка.  (Просмотр видеосюжета)
2. Работа со статьей учебника и материалами документального фильма о жизни и творчестве О. Генри.
  -Прочтите, как зовут этого писателя, где и в какой семье он воспитывался.
- Где он учился и каких авторов особенно любил читать в детстве?
- Какие произведения этих авторов вы знаете? Какие произведения наиболее популярны в мире?
- Какими профессиями владел Портер?
- Какими языками владел писатель?
- Как вы понимаете словосочетание "посвящение в ковбои"?
(Материал сообщения: Он автор более 280 рассказов, скетчей, юморесок родился в городе Гринсборо в США. Жизнь его была нерадостной с самого детства. Когда ему было три года, умерла от туберкулеза его мать. Отец послал его жить к тетке. В школе ребенок выделялся острым умом, богатым воображением и умением одной рукой рисовать, а другой одновременно решать арифметические задачки. После школы молодой человек стал работать в аптеке своего дяди, но в 19 лет у него появился кашель, похожий на туберкулезный, и один друг семьи предложил Уильяму поехать поработать на ранчо в Техасе - штате с сухим и жарким климатом. Хозяин ранчо имел богатую библиотеку, молодой ковбой много читал и сам начал писать рассказы, впрочем, он не пытался их предлагать кому-либо и вскоре уничтожил. Но через два года Уильям отправился в большой, по тогдашним понятиям, город Остин.
Здесь он сменил несколько профессий. Работал в сигарной лавке, в фирме по продаже недвижимости, учился играть на гитаре и пел в квартете, который охотно приглашали на пикники и свадьбы. Печатал в журналах юмористические рисунки, не приносившие ни денег, ни известности.
Женившись, У. Портер решил остепениться и поступил на работу кассиром в Первый национальный банк Остина. Когда была обнаружена растрата, Портера обвинили в краже. Все его друзья и коллеги клялись, что молодой кассир не мог присвоить деньги вкладчиков, и суд снял с Портера все обвинения. Тем не менее Уильям ушел из банка, уехал в Хьюстон и стал работать в местной газете художником и обозревателем. Однако ревизоры стали копать глубже, обнаружили в банковских книгах большой беспорядок и нехватку - на этот раз в 4703 доллара.

В январе 1897 года он был арестован. Пока Портер ожидал суда, в его жизни произошли важные перемены. Скончалась долго болевшая жена. Дочку взяли к себе родители жены. Один из американских журналов принял для публикации его рассказ из жизни ковбоев и просил еще, но автору было не до пера. На суде он вел себя безучастно и 25 апреля 1898 года начинающий писатель был отправлен в тюрьму на пять лет.
Здесь он работал, вспомнив молодость, в тюремной аптеке. Когда обнаружилось, что пропало некоторое количество аптечного спирта и заподозрили фармацевта, он вспылил: "Я не вор! Я в жизни не украл ни единого цента! Меня обвинили в растрате, но я сижу за кого-то другого, кто прикарманил эти деньги!" Аптека не отнимала много времени, и Портер продолжал писать рассказы, отправляя их на волю через сестру одного из сокамерников. Свои сочинения он стал подписывать именем "О. Генри".
За безупречное поведение, узника выпустили на волю не через пять лет, а через три года и три месяца. Написанные в тюрьме рассказы шли в журналах нарасхват, и издатели прислали ему сто долларов, чтобы он мог добраться до Нью-Йорка.
В первый год своей жизни в Нью-Йорке Портер опубликовал 17 рассказов, через несколько лет он выпускал уже по рассказу в неделю и больше, на вершине популярности ему платили 500 долларов за рассказ - огромные деньги для того времени. Но денег постоянно не хватало, они утекали из рук как песок. Нередко он раздавал крупные купюры нищим, а то и приводил бездомного бродягу к врачу и оплачивал лечение и лекарства. Дно большого города стало источником его вдохновения. Нередко целыми днями О. Генри просиживал в сомнительных питейных заведениях, черпая сюжеты из рассказов таких же завсегдатаев.
Часто О. Генри писал в большой спешке, подгоняемый необходимостью отработать давно потраченный аванс. В 1903 году он заключил договор с владельцем газеты "Уорлд" Джозефом Пулитцером, обязавшись давать рассказ к каждому воскресному выпуску.
Один из редакторов вспоминал: "Я приехал с вопросом, готов ли рассказ. "Готов, готов", - ответил писатель. И показал мне чистый лист с заглавием и цифрой 1 в углу. Затем на следующем листе он написал в углу двойку, взял еще три листа и, написав на последнем 5, сказал: "Ну, а теперь я, с вашего позволения, передохну".
Поздней осенью 1905 года О. Генри согласился написать для Пулитцера святочный рассказ. Обещанный срок прошел, а редактор не получил ничего, кроме извинений и отговорок. Наконец, художник, который должен был иллюстрировать произведение, явился в каморку писателя, чтобы ознакомиться с черновиком и понять, что же следует нарисовать. Оказалось, что еще не существует даже черновика. Несчастный иллюстратор попросил хотя бы сообщить ему основной замысел рассказа.
"Я скажу вам, что рисовать, дружище, - ответил писатель. - Нарисуйте бедно обставленную комнатку, типа меблированных комнат, какие сдаются в Вест-Сайде. В комнате один-два стула, комод с выдвижными ящиками, кровать и шкаф. На кровати бок о бок сидят мужчина и женщина. Они говорят о приближающемся Рождестве. Мужчина вертит в руках футлярчик от карманных часов. У женщины роскошные длинные волосы, ниспадающие на спину. Вот и все, что я пока вижу. Но рассказ скоро будет".
Так появился рассказ «Дары волхвов», который вскоре был переведен на все языки мира.)

3. Интерпретация библейского сюжета в новелле О.Генри и живописи
Учитель раздает распечатку библейского текста и пересказывает Евангельский эпизод поклонения волхвов.
Вспомним один эпизод из самого начала жизни Христа, где волхвы приносят Младенцу дары, радуясь его рождению.
"Когда же Иисус родился в Вифлееме Иудейском во дни царя Ирода, пришли в Иерусалим волхвы с востока и говорят: "Где родившийся Царь Иудейский? Ибо мы видели звезду Его на востоке и пришли поклониться Ему". Услышав это, Ирод царь встревожился, и весь Иерусалим с ним. И, собрав всех первосвященников и книжников народных, спрашивал у них: "Где должно родиться Христу?". Они же сказали ему: "В Вифлееме Иудейском, ибо так написано через пророка: И ты, Вифлеем, земля Иудина, ничем не меньше воеводств Иудиных; ибо из тебя произойдет Вождь, Который упасет народ Мой, Израиля": Тогда Ирод, тайно призвав волхвов, выведал от них время появления звезды. И, послав их в Вифлеем, сказал: "Пойдите, тщательно разведайте о Младенце и, когда найдете, известите меня, чтобы и мне пойти поклониться Ему". Они, выслушав царя, пошли: и звезда, которую видели они на востоке, шла перед ними, как наконец, пришла и остановилась перед тем местом, где был Младенец. Увидев же звезду, они возрадовались радостью весьма великою. И, войдя в дом, увидели Младенца вместе с Мариею, Матерью Его, и пав, поклонились Ему; и открыв сокровища свои, принесли Ему дары: золото, ладан и смирну (благовония). И, получив во сне откровение не возвращаться к Ироду, иным путем отошли в страну свою(Мф.2.1-12).
- Итак, какие же дары принесли волхвы Младенцу Иисусу?
(Золото и благовонные вещества: ладан и смирну).
Учитель поясняет, что в те времена благовония стоили так же дорого, как и золото.
К эпизоду встречи волхвов и новорожденного младенца , как и другим эпизодам евангельской истории, часто обращались художники разных эпох. На репродукциях вы можете увидеть иллюстрацию к прочитанному эпизоду (демонстрируются репродукции Джотто, Рубенса, Рембрандта).
Как автор новеллы "Дары волхвов» переосмысливает историю встречи волхвов и Младенца Иисуса?
- Почему он называет наимудрейшими дарителями именно героев своего рассказа?
- Почему из всех, кто "подносит и принимает дары, истинно мудры лишь подобные им"?
- Почему они и есть волхвы?
(Потому что они подарили друг другу самое дорогое, что было у каждого из них, не заботясь о том, что останется у них. Они были по-настоящему мудры, потому что очень любили друг друга и при дарении подарков заботились не о себе, а о другом. Для них эти подарки стоили больше, чем золото и благовония библейских волхвов.)
К какому литературному жанру мы относим произведение О.Генри на данный билейский сюжет?
Новелла – малый прозаический жанр (сопоставляемый по объему с рассказом) с острым сюжетом.
1. Острый, центростремительный сюжет.
2. Внезапное превращение одной ситуации в прямо ей противоположную.
3. Для языка новелл характерны метафоры и сравнения, построенные на сопоставлении; употребление разговорной речи и сленга; широкое использование скрытых цитат из произведений мировой литературы.

Домашнее задание: проиллюстрировать понравившиеся эпизоды новеллы; по материалам урока и художественного текста подготовьте  связный ответ по высказыванию Р.Роллана: «На свете нет ничего прекраснее честного человека».
Литературная игра "Детектив с Бейкер-стрит"
(По произведениям А. Конан Дойла: "Этюд в багровых тонах", "Знак четырёх", "Скандал в Богемии", "Союз рыжих", "Пять апельсиновых зёрнышек", "Человек с рассечённой губой", "Голубой карбункул", "Пёстрая лента", "Берилловая диадема".)
План игры.
1. Вступительное слово ведущего, представление жюри, награждение участников  конкурса иллюстраторов рассказов Дойла (объявляется заранее для всех желающих).
2. Шерлокиана. Выступление "литературоведов".
3. Домашнее задание: реклама книги.
4. Разминка по сказкам.
5. Задание для конкурса детективов. + Конкурс "Знакомство с героями" (3 человека)
6. Конкурс "Вещественные доказательства" (2 человека.)
7. Задание для конкурса "Аттестат" (1человек.) + Проверка результатов конкурса детективов.
8. Конкурс "Правда ли…"(3 человека)
9. Задание для конкурса капитанов + Вопросы для болельщиков.
10. Домашнее задание: театральный  конкурс диалогов  Ватсона  и Холмса.
11. Подведение итогов игры.
Разминка.
Мы начинаем входить в роль детективов. Командам предлагается ответить на вопросы викторины, размышляя над каждым не более пяти секунд.
 Вопросы для разминки
1. Разбойника, убивающего людей одним звуком собственного голоса, побеждает человек, только что научившийся ходить. Кто он? (Илья Муромец)
2. Простая работница сельского хозяйства создаёт изделие из драгоценного металла. Её хозяева, пожилые супруги, начинают испытывать изделие на прочность. Внезапно появляется незнакомка и разбивает ценное произведение. Как она это сделала? (Хвостиком махнула…Речь идёт о сказке "Курочка Ряба")
3. В одной стране для установления личности стали специальной меркой измерять ноги. Кого искали таким необычным способом? (Золушку из сказки Шарля Перро)
4. Фермер вырастил на участке рекордный урожай, но не смог справиться с уборкой и пригласил ещё пять работников. Кто они? (Бабка, Внучка, Жучка, Кошка, Мышка)
5. Некая высокопоставленная женщина выслеживает свою родственницу при помощи специального устройства и отравляет её. Умершую помещают в гроб, однако впоследствии девушка оживает при помощи своего жениха. Назовите его имя. (Елисей из "Сказки о мёртвой царевне…")
6. Голова, отделённая от тела, сама называет убийцу. Кто он? (Черномор из "Руслана и Людмилы).
7. Два брата из ревности губят друг друга. Их престарелый отец сам хочет жениться на красавице и ради этого убивает своего благодетеля. За это злодейство он наказан. Кем? (Золотым петушком из одноимённой сказки Пушкина)
8.Под угрозой расправы гость выселяет хозяина из дома. Друзья хозяина напрасно стараются урезонить захватчика. Только угроза применения холодного оружия заставляет его покинуть дом. Что это за оружие? (Коса. Сказка "Лиса и Заяц")
Конкурс "Знакомство с героями".
В двух предложенных текстах командам необходимо найти фактические ошибки. Правильный ответ в скобках.
1.
Джон Уотсон закончил Ливерпульский (Лондонский) университет и получил звание врача. После приобретения специализации военного терапевта (хирурга) оказался участником военных действий в Китае (Афганистане). Ружейная пуля попала ему в локоть (плечо). В госпитале он начал приходить в себя, но заразился холерой (тифом) и чуть не умер. Заботливое правительство разрешило ему в течение года (трёх месяцев) поправить своё здоровье в Англии.
2.
С Холмсом он впервые встретился на Бейкер-стрит 225-б (в лаборатории при больнице; 221-б). В момент прихода  доктор оказался свидетелем важного открытия Холмса – реактива, позволяющего определять сорт табака (наличие крови на любой поверхности). Холмс оказался и внешне очень любопытным человеком. Ростом он был не больше шести фунтов и нормального телосложения (необычайно худой), маленький прямой нос (тонкий, орлиный) выражал решимость и энергию, руки, всегда чисто вымытые (вечно в чернилах и химикатах), деликатно обращались с предметами.
Конкурс "Вещественные доказательства".
В чёрном ящике находятся пронумерованные предметы, имеющие отношение к рассказам о Холмсе. Из команды вызываются по два представителя, они вытягивают номер и сообщают название рассказа и подробности (по рассказу)  о соответствующем предмете.
Предметы:
апельсиновые зёрнышки ("Пять апельсиновых зёрнышек")
жемчужины ("Знак четырёх")
кубики ("Человек с рассечённой губой")
обручальное кольцо ("Этюд в багровых тонах")
шляпа ("Голубой карбункул")
трубка ("Знак четырёх")
Конкурс "Аттестат Шерлока Холмса".
   Из команды вызывается по одному человеку. В аттестате, оформленном на доске, оценки перепутаны. Исправлением аттестата и займутся конкурсанты.
Правильный ответ выглядит так:
Знания по
литературе                    никаких
политике                       слабые
философии                    никаких
астрономии                   никаких
ботанике                        неравномерные
химии                             глубокие
уголовной хронике       огромные

Конкурс "Правда ли…"
Вызываются по три человека из команды. В течение 5 секунд им предстоит дать ответ да или нет.
Правда ли, что туземец Тонга был каннибалом – да
Холмс был в России – да
В комнату Холмса вело 15 ступенек – нет, 17
Пытаясь обмануть Ирэн Адлер, Холмс переоделся священником – да
Лейстред и Грегсон – сослуживцы доктора Ватсона – нет
Герой в "Союзе рыжих" переписывал "Кулинарную книгу" – нет
Холмс умел определять по пеплу 140 сортов табака – да
Любимая трубка Холмса глиняная – да
Холмс увлекался кокаином – да
Холмс был фехтовальщиком – да
Холмс был боксёром – да
У Холмса не было родственников – нет
"Дело рыжих" разрешилось за три трубки – да
В делах Холмс потерпел поражение  4 раза – да
2 раза причиной этому была женщина – нет (1)
Конкурс капитанов.
В рассказах К.Дойла много текстов разнообразных писем, записок, телеграмм. Капитанам предстоит под текстами, листок с которыми они получают, подписать  названия соответствующих им рассказов.
1. Телеграмма: "Дж.Х. в Европе". ("Этюд в багровых тонах")
2. Надпись на конверте: "ККК". ("Пять апельсиновых зёрнышек")
3. Записка: "Сегодня вечером, без четверти восемь, к вам зайдёт господин, который желает посоветоваться по очень важному делу. Услуги, которые вы оказали недавно одной из королевских семей Европы, доказывают, что вам можно доверять дела чрезвычайной важности. Такой отзыв о вас мы отовсюду получили. Будьте дома в этот час и не считайте оскорблением, если посетитель будет в маске". ("Скандал в Богемии")
4. Письмо: "Дорогой дядя! Я знаю, что причинила Вам много горя и что, поступи я иначе, не произошло бы это ужасное несчастье. С этой мыслью я не смогу быть счастливой под Вашей крышей и покидаю Вас навсегда. Не беспокойтесь о моём будущем и, самое главное, не ищите меня, потому что это бесцельно и может только повредить мне. Всю жизнь до самой смерти любящая Вас Мэри".
Конкурс детективов.
Одному человеку из команды предстоит разгадать "Преступление в замке»
Преступление в замке.
Телефон зазвонил ровно в полночь. Чертыхаясь, инспектор Борг поднял трубку. – Инспектор! – пролаяла рубка голосом сержанта Глума. – Срочный вызов! В замке графа Буковски убийство! Граф мертв, фамильные драгоценности исчезли. Машина за вами уже послана.
Через полчаса злой и невыспавшийся Борг уже осматривал расположенную на втором этаже старинного замка спальню графа, в которой произошло преступление. Роскошный белый ковёр устилала всю комнату, в углу, не кровати лежал старик. В груди несчастного торчал клинок. Дверца сейфа, искусно вмонтированного в стену, прямо над инкрустированным шахматным столиком раскрыта. Сейф был пуст. – Кто сообщил об убийстве? – инспектор повернулся к Глуму. – Слуга Айвен. Он первый обнаружил труп графа. К тому же он говорит, что видел убегающего убийцу. – Позовите его. Я хочу поговорить с ним. Боязливо косясь на распростёртое тело графа, в комнату тут же протиснулся сильно прихрамывающий молодой человек благообразной наружности. Лакейский фрак сидел на нём безукоризненно.
– Так вы и есть Айвен? – обратился к нему инспектор и, не дожидаясь ответа, продолжил: - Расскажите ещё раз, что вы видели. – Да, меня зовут Айвен, - чуть волнуясь, но с достоинством ответил слуга. – Я работаю в замке уже три года. Вчера поздно вечером я, как обычно, убирал в гостиной. Старый граф наверху уже спал, он всегда ложится спать ровно в десять. Кроме нас в замке никого не было. Внезапно я услышал прямо надо мной, в комнате графа, чьи-то тяжелые шаги. Я поспешил на второй этаж. Первое, что бросилось в глаза, - открытая дверь графской спальни. Старый граф лежал без движения в луже крови. Я выскочил из комнаты и увидел какого-то человека в плаще и шляпе, метнувшегося к черному ходу. Я не смог бы его догнать при всём моём желании из-за хромоты. Но я могу примерно описать его внешность. Кроме того, я запомнил … - Это уже неважно, - резко перебил его Борг. - Лучше расскажите, куда вы спрятали драгоценности.
Сержант Глум с удивлением посмотрел на инспектора. Почему Борг решил, что слуга лжёт и именно он – убийца?
( Ответ. Сержант Глум с удивлением посмотрел на инспектора. Но на всякий случай стал поближе к двери, чтобы отрезать слуге Айвену путь к бегству. – В замке толстые стены, - сказал Борг, - пол закрыт пушистым ковром. Вы не могли слышать никаких «тяжёлых шагов». Для наглядности инспектор даже потопал несколько раз. Звука практически не было.)
Вопросы для зрителей.
1. Каковы годы жизни Конан Дойла? (1859-1930)
2. Кто Конан Дойл по образованию? (Врач)
3. Кого можно считать прототипом Шерлока Холмса? (Джордж Бадд – студент Эдинбургского университета, человек неукротимой энергии; доктор Джозеф Белл, преподаватель того же университета, умный и проницательный врач и психолог, обладающий прекрасными аналитическими способностями; сам Конан Дойл)
4. Какого звания удостоили англичане Конан Дойл за литературные заслуги? (Сэр, рыцарское звание)
5. Кто был литературным предшественником Конан Дойла в жанре детектива? (Эдгар По)
6. Какие произведения Конан Дойла посвящены похождениям Шерлока Холмса? (Повести "Этюд в багровых тонах", "Знак четырёх", "Собака Баскервилей", "Долина страха" и 5 сборников рассказов.)
Выступление "литературоведов".
Шерлокиана
 Странная вещь: более ста лет живые, реально существующие люди читают о подвигах Шерлока Холмса, человека, который никогда не существовал. Сменялись поколения читателей и многие погрузились во мрак, говоря опять же словами Уотсона, канули в Лету имена, чувства, поступки. А Шерлок Холмс живёт, и забвение ему не угрожает, живёт в реальности литературы и нашего сознания, в мире нашего воображения.

О, Шерлок Великий! Как хочется нам
Твои приключенья делить,
И тех происшествий распутать клубок,
Каких никому не раскрыть.
В наш век беспокойный ты радость несёшь
Мальчишке, что бредит тобой,
И старцу, который, встречая тебя,
Опять молодеет душой.
О Шерлок, тебе воздаём мы хвалу,
Будь славен во веки веков,
Любимый и мудрый, бесстрашный герой
С Британских седых берегов!
Так звучит один из гимнов почитателей Шерлока Холмса.

В 1928 году в Англии возникло движение поклонников Шерлока Холмса, а в 1934 году первое "Лондонское общество Шерлока Холмса". Вторично воссозданное в 1951 году, оно организовало на Бейкер-стрит 221Б, в доме, не существующем реально во времена Дойла, выставку, посвящённую жизни и творчеству великого героя. Сейчас там расположена фирма, специальная секретарша которой отвечает на письма, адресованные Великому Сыщику. А они по-прежнему приходят по этому прославленному адресу.
У всех шерлок-холмсовских обществ есть одно неписаное, однако неуклонно соблюдающееся правило: Холмс и Уотсон – не только существовавшие, но каким-то непостижимым для нас образом всё ещё существующие герои, а что касается Артура Конан Дойла, то он был просто- напросто "литературным агентом" Уотсона и обеспечил публикацию рассказов
Все холмсовские общества ежегодно собираются на заседания, на которых дискутируются и уточняются такие проблемы, как дата рождения Холмса, дата его поступления в университет, место расположения его фермы, сколько раз и на ком были женаты Уотсон и его друг Холмс и т.д.
Возникла настоящая холмсовская литературная индустрия, появилось, в частности, множество книг, посвящённым не только литературно-художественным достоинствам рассказов, но самой личности их героя. Есть биографии Шерлока Холмса, исследования о Лондоне времён Холмса, с картами его маршрутов. Есть "подделки", то есть многочисленные попытки рассказать о детективных подвигах Холмса, о которых Уотсон только упоминает.
Как полагается знаменитости, Шерлок Холмс и вся шерлокиана стала объектом пародий, анекдотов и шуток. Одна из наиболее известных пародий принадлежит американскому писателю Брету Гарту. Вот, например, Брет-гартовский Уотсон рассказывает: " Я застал Хемлока Джонса в старой квартире на Брук-стрит в размышлении у камина. Пользуясь правами старого друга, я мгновенно повёргся в привычное положение у ног кумира и ласково погладил его ботинок.
– Дождь идёт, - сказал он, не поднимая головы.
– Значит, вы сегодня уходили из дому? – сказал я быстро.
– Нет, но у вас зонтик мокрый, а на плаще капельки воды.
Я был ошеломлён такой проницательностью".
Свою шерлокиану создали художники, актёры и режиссёры. Кинофильмов по шерлокиане на Западе представлено свыше полутораста. Первый, "Шерлок Холмс недоумевает", был снят в 1900 году самим Эдиссоном и шёл всего тридцать пять секунд. В 1906 году вышла первая кинокомедия на холмсовский сюжет "Мисс Шерлок Холмс" о женщине-сыщике, которая выслеживает и передаёт в руки полиции шайку гангстеров. В нашей стране создана собственная шерлок-холмсовская киноэпопея с В.Ливановым и В.Соломиным в главных ролях.

Итак, Шерлок Холмс жив и остаётся с нами.

Липова Яна Олександрівна

Сучасні дослідники зазначають, що розповсюдження  насилля, тероризму, військових конфліктів  стає нормою в сучасному світі,  тому  актуальною проблемою сучасної освіти є розвиток морально-духовного світу учнів засобами прилучення  до культурної спадщини. «Ніякі закони історії або розроблені державою, ніякі сподівання  на майбутнє не виправдаються, якщо не буде піднятий загальний культурний рівень нашого життя, культурний «тонус»  нашого суспільства»,- вважав видатний вчений Д.С. Ліхачов. 
В ході сучасних суспільно-політичних процесів були знищені насамперед основи  суспільної свідомості. Перед суспільством постала проблема ціннісного нігілізму, екзистенціального вакууму та інші симптоми патології, які виникли  на грунті  зламу  ціннісної основи, смислового голодування та вивиху світосприйняття (2, 15).
Криза цінностей, світоглядна дезорієнтація  позбавляють молоде покоління можливостей сформувати міцний особистий фундамент, набути високого рівня самосвідомості  як рушійної сили самостворення людини. Усе це вимагає від кожного учбового предмета духовно-особистої спрямованості, коли вищою метою своєї роботи учитель бачить не лише суму знань, але і творення культурно-морального і цивільного фундаменту особи учня.
Створення відкритого освітнього простору, що припускає особовий розвиток кожного, здатність критично сприймати те, що відбувається, вдосконалення творчих здібностей і можливостей учнів, їх свободу у виборі перспектив особового зростання, пов'язано із залученням до культури в широкому розумінні, що можливо  через літературний розвиток особистості.
Мета досвіду - виявлення специфіки і змісту культурологічного аспекту викладання літератури в контексті  сучасного гуманітарного уроку
Для досягнення намічених цілей і перевірки висуненої гіпотези необхідно було вирішити наступні завдання:
- визначити зміст і пріоритетні напрямки  культурологічного аспекту викладання літератури в школі;
- виявити умови розвитку і збагачення ціннісних знань учнів в процесі вивчення творів російської і  зарубіжної  літератури  з урахуванням специфіки культурологічного підходу;
-визначити специфіку духовного спілкування на уроках літератури, розробити форми духовного спілкування для читачів-підлітків і старшокласників;
- уточнити послідовність досягнення духовних цінностей і простежити динаміку їх засвоєння в процесі роботи, що проводиться, в середніх і старших класах;
- експериментально перевірити ефективність запропонованої роботи над художніми творами в культурологічному аспекті вивчення;
- впровадити в практику шкіл культурологічний аспект викладання літератури з метою вдосконалення гуманітарної сучасної шкільної  освіти.
Словесна природа літературного твору обумовлює рух читача від слова до культури. При послідовній і поступальній системі занурення в культуру літературного твору учні входять на рівень діалогу з його творцем, з сучасниками письменника, з літературними героями, критиками, а також з читачами різних поколінь і епох.  
Затвердження  культурознавчого  аспекту в сучасній школі зумовлене рядом обставин:
відхід загальної середньої освіти від "знаниецентризма" до школи культуросообразной, де цінності духовної і матеріальної культури представлені найбільш цілісно; посилюється значущість літератури і мови у формуванні особової самосвідомості, духовної культури народу;
на сучасному етапі розвитку освіти все більше визнання отримує принцип комунікативності, пошуку шляхів визначення текстового матеріалу, на основі якого можливий і розвиток літературної мови учнів; широке включення відомостей про культуру людства  є гарною основою для формування комунікативної культури особи.
Учень – особа, яка не лише росте, але і шукає свій шлях пізнання істини. Щоб краху і помилок на цьому шляху було менше, йому потрібна допомога вчителя-наставника. Роль учителя літератури у формуванні ціннісних орієнтацій учнів в пізнанні світу і людини є визначальною.
В сучасній педагогічній практиці, як  точно  відмітив Ямбург, «проходить  процес  навантаження  памяті учня та нарощування його ерудиції, але не відбувається головне: реальне включення  молодої людини в контекст культури» (1, с. 7)
Література як учбовий предмет має в цьому плані широкі можливості. Художні твори містять в собі певний культурний компонент, а іноді і цілий пласт, який дозволяє залучити учнів  до  пізнання духовної спадщини людства. Духовні цінності завжди були рушійною силою творчої пристрасті художників слова. Ядром аналізу літературного  твору в сучасній  школі повинні стати авторське бачення світу і його емоційно-ціннісне відношення до цього світу, тобто його миропереживание. Ціннісний зріз твору дозволяє відкрити учням світ істинних і уявних цінностей, справжніх ідеалів і вищих символів, ключових сенсів і значень, які послужать їм життєвими орієнтирами.
Одна з важливих  задач шкільної освіти – формування життєвої позиції, яка базується на вдумливому та обережному відношенні к загальноосвітнім культурним цінностям. Сучасні методисти відмічають необхідність вивчення літератури та мови в  контексті культури. Літературний твір, який є фактом духовної культури народу, акумулює і в відображеному вигляді презентує факти інших культурних сфер – філософії, історії, політики, суспільного життя, архітектури, живопису,  музики.                  Таким чином, культурологічний підхід – підхід, направлений на вивчення  мови та літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту, враховуючий, що літературний твір як факт культури відображає ознаки окремої культурної епохи, її філософські концепції, що суттєво розширює читацьке сприйняття, сприяє кращому осмисленню фундаментальних цінностей культури.
Залучення учнів до різних сторін культурної спадщини має і різні механізми його оволодіння. Передача знань здійснюється на основі комунікацій, умінь - в ході практичного спілкування, а передача цінностей - засобами духовного спілкування. Духовне спілкування є тим інструментом культури, "який пристосований для виховання людини, тобто для формування його ціннісної свідомості, його світовідчуття і світогляду, його стосунів до інших людей і самого себе" (165,299).
Духовне спілкування в середніх класах проходить у формі емпатичного  діалогу, який є першим ступенем духовного спілкування. Емпатичний діалог - це урок духовної співтворчості учителя і читача-підлітка, в руслі якого йде досягнення ціннісно-смислового світу художнього твору. У підлітковому віці емпатичне розуміння є найважливішою стороною моральної рефлексії учнів. Проте світ почуттів і думок героїв творів буде закритий для читача-підлітка без ціннісних знань. На уроках емпатичного діалогу йде відкриття, накопичення і збагачення ціннісних знань учнів. Уміння і навички, придбані на уроках емфатичного діалогу, готують хорошу основу для підключення старшокласників до учбового дослідження, що проводиться у формі інтегрованого  полілогу, де культурологічна проблема розглядається панорамно, силами творчих груп класу, які охоплюють усіх учнів.
Резюмуючи отримані дані в результаті тривалої науково-методичної і дослідно-експериментальної роботи, можна зробити наступні висновки:
1. Впровадження культурологічного аспекту викладання літератури в школі сприяє плідному входженню учнів в контекст культури через реалізацію основних його напрямів -аксіологичного, етнокультурного і морально-екологічного, забезпечують формування ціннісно-світоглядного стержня особи учнів.
Культурологічний аспект викладання забезпечує духовно-особову орієнтацію шкільного уроку літератури, формує в учнів систему ціннісних уявлень про світ і людину, які стають для них світоглядними орієнтирами. Ціннісні представлення і орієнтації формуються в процесі духовного  спілкування. Про сформованість ціннісної свідомості можна говорити тоді, коли у свідомості учнів виникає система ціннісних представлень, що виступають перевірочною мірою оцінки життєвих ситуацій. Треба відмітити, що орієнтація на цінність припускає уявлення про її складові.
У середніх класах учні освоюють ядро моральних понять, вони спостерігають за проявом одного і того ж морального почуття в різних площинах, з різною мірою прояву, вчаться визначати межі понять, розрізняти близькі, але не тотожні дефініції. Паралельно з досягненням доброчесностей  йде знайомство з  вадами  двох  полюсів зла: моральною і ворожою. Шлях пізнання етичних дефініцій через теоретичне визначення і додаток розгорнутого визначення до конкретного тексту виявився складним і мало цікавим для підлітка. Лише "ситуативне" визначення етичних категорій - підкреслення окремих ознак понять на матеріалі вчинків, роздумів героїв творів - природний і зрозумілий шлях для школярів. До абстрагованого сприйняття поняття необхідно переходити поступово через досягнення його багатогранності і взаємозв'язку з іншими дефініціями. Тільки тоді школяр зможе вивести формули етичного поняття, випробувати радість відкриття. Робота над формулою поняття в середній ланці і його визначенням в старших класах є обов'язковою, оскільки в них фіксуються найбільш суттєві ознаки морального і духовного явища. Залучення до доброчесності припускає знання того, що таке доброчесність. Етичне визначення має не лише філософсько-пізнавальний, але і морально-практичний сенс. Визначення стає засобом самовдосконалення, сприяючим усвідомленню почуття.
Культурологічний аспект викладання літератури в школі створює необхідні умови для організації особливого діалогу, на якому відбувається досягнення і збагачення учнів поняттями, що розкривають сенс моральних і духовних цінностей. Це уроки особливого психологічного резонансу, уроки-відкриття, уроки-прозріння, на яких юне покоління вчиться думати про речі вічні і серйозні. Одне з головних завдань сучасного уроку літератури - проникнення в ціннісний світ художнього твору, досягнення авторської шкали цінностей, його ідеалів і святинь, духовних принципів і норм моральності.
Духовне спілкування в середній ланці ефективно проходить у формі емпатичного діалогу, в руслі якого йде досягнення моральних цінностей на матеріалі біблейських легенд і притч,  творів  світової  класики і сучасної прози про живу природу. У старших класах йде ціннісно-світоглядне освоєння світу, тому досягнення фундаментальних і вищих духовних цінностей займає тут особливе місце. Старшокласників хвилює актуальність світу минулого, своєрідність світу сьогодення, перспективи світу прийдешнього. У ці уявлення про світ входять знання понятійних систем і цінностей багатьох культур.
Система емпатичних діалогів середньої ланки створює добротний фундамент для підключення старшокласника  до дискусійного діалогу, на якому йде дискусія з філософських і культурологічних проблем   художнього твору з опорою на збагачення ціннісних знань учнів. Дискусійний діалог - це урок-суперечка, метою якої є з'ясування і зіставлення різних точок зору, пошук і виявлення істини. В ньому беруть участь найактивніші і ерудовані читачі-старшокласники, що володіють навичками полеміки і аргументації. Ефективність дискусійного діалогу багато в чому визначається здатністю правильно формулювати питання і уміло на них відповідати.
Коли велика частина класу бере участь в дискусійному діалозі, він органічно переростає в урок інтегрованого полілогу-дослідження, де поставлена проблема розглядається панорамно, під кутом зору декількох аспектів, охоплюючи роботою усіх учнів класу. Кожна інтерактивна група пропонує увазі класу своє дослідження, працюючи в режимі полілогу як усередині групи, де висловлювання кожного пов'язано по сенсу і складає єдине ціле, так і класу в цілому, де зусилля усіх спрямовані на дослідження загальної проблеми. Атмосфера уроку пронизана особливим духом соборності, який являє собою справжнє духовне спілкування. В ході колективного дослідження множинність позицій, думок, точок зору спрямована в русло досягнення спільної мети дослідження.
Тільки інтегрований урок літератури дає учням можливість сприймати картину світу в її єдності і різноманітті. Структура інтегрованого уроку літератури завжди рухлива, вариативна і багатошарова. Вона виходить за рамки чотирьохетапної схеми традиційного уроку літератури, представляючи широкий вибір видів і форм для творчої діяльності учнів, що протікає у взаємозв'язку з духовним збагаченням їх внутрішнього світу. Інтегрований урок формує якісно новий тип читача-учня, якому властиві самостійна активність і радість дослідницького пошуку. Цей тип уроку призначений не лише для старших класів, потреба в ньому виникає в середній ланці, коли в поле аналізу потрапляє особа історичного або національного масштабу, ціннісний світ якої можна осягнути лише в контексті панорамного зрізу.
Культурологічний компонент - це і викладання літератури в контексті інших видів мистецтва, які можуть допомогти учням зрозуміти актуальність поставленої проблеми не лише для письменника, але і художників, музикантів, скульпторів інших країн.
Вкажемо деякі методи і прийоми при вивченні культурного аспекту художнього твору.
- Робота учнів з коментарями до художнього твору.
- Створення учнями історико-культурного коментаря до твору.
- Робота з культурознавчими і мистецтвознавчими тестами.
- Порівняння ілюстрацій, спектаклів, фільмів з художнім твором.
- Осмислення художнього твору через музичну інтерпретацію.
- Зіставлення творів різних видів мистецтв.
- Проведення спеціальних уроків "Занурення в епоху".
- Віртуальні екскурсії.
- Інтегровані завдання і проекти.
Інтегровані завдання розвивають здатність чути діалог мистецтв, культур, уміння брати участь в діалозі.

В процесі вивчення літератури з точки зору культурологічного підходу в учнів формуються також уміння знаходити і характеризувати історико-культурні факти, відбиті в літературних творах; використати історико-культурні коментарі до літературного твору і різні джерела інформації (довідкову, енциклопедичну літературу, засоби масової інформації, музеї, бібліотеки) для збагачення фонових знань.
Результатом поступового входження школяра в різні області художньої культури стає його здатність сприйняття тексту твору і творчості письменника, художника, композитора в контексті культури, що створила його, досягнення розуміння тексту твору літератури як динамічного і закономірного, такого, що розвивається в межах загальнокультурного процесу, що має у своїй основі естетичні цінності і  категорії, а також здатність старшокласників  до інтерпретації  літературного  твору в цьому  процесі.
У рамках культурологічного підходу на сучасному етапі учені розглядають освіту як найважливіший компонент культури і основний канал для її передачі підростаючому поколінню, бачать в освіті не лише засіб накопичення знань і формування необхідних навичок у учнів, але і передбачають досягнення більш високої мети - становлення особи зростаючої людини як носія  і творця культури.
Реалізація культурознавчого  аспекту у викладанні літератури має бути підкріплена систематизованим дидактичним матеріалом, який забезпечуватиме поетапне пізнання і усвідомлення культуроносної функції літератури.
Система завдань для реалізації культурознавчого аспекту у викладанні літератури знаходиться на етапі розробки і залишається одним з актуальних питань на сьогодні. 
Саме  визначення "культурологічний" припускає використання знань по культурі. Воно тісно пов'язане з освітою і вихованням. "Освіта і виховання - це ні  що інше, як оволодіння культурою, процес передачі її від одного покоління до іншого. Отже, культура означає залучення людини до соціуму, до суспільства" .
Читання і аналіз текстів, як діяльність, є творчість. А для того, щоб творчість здійснилася, треба розвивати духовний світ школяра. Саме цьому присвячені уроки культурологічної спрямованості, вони несуть в собі заряд творчості і духовності, дозволяють зробити художній твір зрозумілішим для  учнів за рахунок звернення до історико-побутових реалій минулих епох.
Для успішного втілення ідеї культурологічних уроків учителеві допоможуть наступні методи:
Метод творчого сприйняття (метод художнього читання)
Метод аналізуюче- інтерпретуючий (пошуковий, дослідницький)
Синтезуючий метод (реалізує подвійний аспект: мистецтво і наука у викладанні літератури).
У основі сучасних  культурологічних підходів до викладання гуманітарних предметів лежить усвідомлення нерозривності зв'язків в тріаді  мова - культура - суспільство, новий погляд на роль соціуму в становленні мовної особи.
Одним з прийомів роботи, що дозволяє реалізувати цілі формування культурологічної компетенції, є "етимологічні етюди" . Учні готують "етимологічні етюди" про слова Русь, Росія,  місто, село, вулиця, лікар і доктор, архітектор і архітектор, школа, гімназія і коледж та ін. Звернення на уроці до етимологічного аналізу завжди викликає інтерес підлітків, оскільки дозволяє подивитися на звичайні слова з незвичного боку, "підігріває" інтерес до слова, до вивчення мови, розширює лінгвістичний кругозір і сприяє формуванню культурознавчої компетенції. Результативний і інший прийом, що не вимагає застосування яких-небудь додаткових коштів шлях - попутні соціо- і лінгвокультурні коментарі до використовуваних на уроках текстів
Добрі результати в культурологічній освіті  дають уроки- дослідження . Наприклад,   дослідження фольклорних епітетів у билинах, допомагають дітям не лише побачити їх як найважливіший елемент стилістики народнопоетичного тексту, але і як яскравий засіб відображення світу, розкриття образу, як ціннісну характеристику билинних героїв
      На мій погляд, будь-який урок підготовки до твору - це не лише формування речеведческих навичок, але підготовка до розкриття душі, реалізація культурологічного підходу. На уроках російської мови, окрім багатого мовного матеріалу,  пропоную репродукції картин великих російських художників, майстрів пейзажу і портрета (І.І. Левітана, І.І. Шишкіна, В.М. Васнєцова, І.Е. Рєпіна, В.А. Сєрова), супроводжуючи кожну текстом мистецтвознавців.
Усвідомлення багатва та різноманіття світу в його матеріальних та духовних проявах неможливо  без діалога культур як засобу «формування вміння жити в багатонаціональній країні, толерантності, терпимості, поваги один до одного, гармонізації  міжнаціональних відносин».                                                                                         В межах культурологічного підходу на сучасному етапі вчені розглядають освіту як важливий компонент культури та основний канал для її передачі підліткам, бачать  в освіті не лише засіб накопичення знань та формування необхідних навичок у учнів, але і передбачають  досягнення більш високої мети – становлення особистості дитини та підлітка як носія та творця культури
Таким чином, на сучасному етапі розвитку суспільства головним призначенням мови та літератури як навчальних предметів є гуманізація  картини світу та усвідомлення системи культурних цінностей.  Це сприяє становленню ціннісного світосприйняття учнів, вибору гуманістичних ціннісних орієнтирів в пошуках сутті  життя.    Реалізації цієї педагогічної цілі сприяє використання вчителем культурологічного підходу до вивчення мови та літератури
Науково-теоретична база досвіду:
Засоби реалізації культурологічного підходу  в процесі викладання мови та літератури розглядаються в дослідницьких роботах Дейкіної А.Д., Муріної Л.А., Юлдашевої Л.В. (російська мова) та Т.Г. Браже, В.А.Доманського, Н.М. Свіріної та М.В. Черкезової (література).  В філософській та педагогічній літературі все активніше розглядається питання створення нового типу «культуросообразної» школи, головною задачею якої буде виховання «людини в культурі» і «людини культури». В культурологічному плані важливими є монографічні роботи визначних літературознавців: Ю.М. Лотмана, С.С. Аверинцева та М.М. Бахтіна
Стисла анотація досвіду:
Культурологічний підхід в системі гуманітарної освіти  в сучасних дослідах розглядається як комплекс прийомів, які забезпечують  аналіз будь якої сфери людського життя та діяльності крізь призму системо утворюючих культурологічних понять, таких як культура, культурні зразки, норми та цінності, особистість та соціум, культурна діяльність та інтереси.                                              Освіта в області мови та літератури в межах культурологічного підходу розглядається як частина культури, а навчання – як процес перетворення культурних досягнень людства в досвід конкретної особистості.                                                                    Читання та аналіз художніх текстів, як діяльність, є творчість. А для того, щоб творчість відбулася, потрібно розвивати духовний світ школяра. Саме цьому присвячені уроки культурологічного спрямування, які несуть в собі заряд творчості та духовності, дозволяють зробити художній твір більш зрозумілим для учнів за рахунок  звертання до історико-побутових реалій минулих епох.                                                                                                                                                                        Для успішної реалізації ідеї культурологічних уроків вчителю допоможуть наступні методи: метод творчого сприйняття (художнього читання), аналізуючи-інтерпретуючий (пошуковий, дослідницький), синтезуючий (реалізовує двійний аспект: мистецтво та наука у викладанні мови та літератури)                                                                                                  Методично данна проблема реалізується  засобами системи завдань з використанням матеріалів, які складають культурологічний контекст для засвоєння різноманітних дидактичних одиниць.                                                                                   Використовуючи культурологічний підхід в навчанні  та вихованні учнів, ми використовуємо  наступні ідеї: природа  літературного твору  зумовлює  процес   руху від слова до культури; при послідовній системі занурення в культуру літературного твору  учні входять  на рівень діалогу з його автором,  з сучасниками письменника, з літературними героями, з критиками, а також з читачами різних  поколінь та епох;  маючи   універсальні  засоби  впливу на особистість людини, література  може цілісно, системно впливати на інтелект, емоції, світосприйняття, загальну культуру кожного, хто долучається до її багатств, розвивати пізнавальні  здібності та  почуття  прекрасного.     В процесі вивчення мови і літератури з точки зору культурологічного підходу в учнів формуються також уміння знаходити та характеризувати  історико-культурні факти, які відображенні в літературних творах та мовних одиницях; використовувати історико-культурні коментарі до літературного твору  та різноманітні джерела інформації (довідники, енциклопедії, засоби масової інформації, музеї, бібліотеки) для збагачення фонових знань.                                                            Культурологічний компонент – це і викладання літератури в контексті інших видів мистецтва, які можуть допомогти  учням зрозуміти актуальність поставленої проблеми не лише для письменника, але і художників, музикантів, скульпторів та інших творців різних країн.                                                                                                                                                                  У описі досвіду розглянуті основні способи читацької діяльності  в рамках  культурологічного  уроку, серед яких треба відмітити
1.      Встановлення символіки імен, прізвищ персонажів. Це завдання  спонукає учня до читання, викликає асоціативні звязки
2.      Пошуки відповіді на проблемне питання, використовуючи матеріал творів різних видів мистецтва
3.      Робота з коментарями до художнього твору
4.      Порівняння ілюстрацій, спектаклів, кінофільмів з художнім твором
5.       Осмислення художнього твору через музикальну імпровізацію
6.      Театрально-ігрова діяльність
7.      Аналіз епізоду художнього твору
8.      Біографічний аналіз  художнього твору
9.      Віртуальні екскурсії
10.   Оформлення ескізу памятника  літературному герою
11.  Лист автору  та інші
Таким чином, різноманітні способи читацької діяльності в рамках культурологічного уроку  дають учню можливість зрозуміти художній твір як частину духовної культури конкретної епохи (в межах історико-культурного аналізу) та  воспроізвести  культурний контекст, виявити  культурні традиції (герменевтичний аналіз)
Системне використання культурологічного підходу до вивчення мови та літератури дозволяє             сформувати в учнів систематизовані уявлення про навколишній світ, суспільство та людей; ціннісне відношення до біосфери, науково-технічних нововведень та культурних інновацій; готовність до раціонального природовикористання; здорового способу життя та безпечної поведінки
оволодіти  учням  основами  наук, сформувати в них готовність до безперервної освіти, трудової діяльності, самостійного життєвого вибору   та адаптації в соціумі,  відповідальної участі в життєдіяльності родини, суспільства, держави
Засвоєння учнями культурологічної компетенції дозволяє їм приймати участь в роботі МАНу, займати призові місця на районних та обласних олімпіадах  з російської мови та літератури та «Юних знавців Біблії»
Матеріали досвіду були розглянуті на засіданнях методичного об’єднання ліцею та шкіл району,  практичне використання  досвіду  щорічно представляється у відкритих уроках для слухачів ЗОІППО та вчителів ліцею (в рамках методичного тижня),  конспекти уроків знаходять відображення в ліцейському альманасі «Сила шкільних традицій»
1.  Доманский, В. А.  Литература  и  культура:  культурологический  подход  к изучению  словесности  в  школе:  учеб.  пособие  /  В. А. Доманский.  –  М.:  Наука: Флинта, 2002. 
3.  Бахтин, М. М.  Эстетика  словесного  творчества  /  М. М. Бахтин;  сост. С. Г. Бочаров. – 2-е изд. – М.: Искусство, 1979..
 Айзерман Л.С. Уроки нравственного прозрения. М.: Просвещение, 1983.- 186 с.
Архангельский A.M. Ценностные ориентации и нравственное развитие личности. М.: Педагогика, 1978. 232 с.
Асмус В.Ф. Чтение как труд и творчество / Вопросы теории и истории эстетики. М.: Искусство, 1968. С. 55-70.
Лихачев Б.Т. Педагогика. М.: Педагогика, 1993. 322 с.Лотман Ю.М. Культура и взрыв. М., 1992.-326 с.
Маранцман В.Г. Интерпретация художественного произведения как технология общения с искусством // Литература в школе. 1998, №8. С. 91.
Свирина Н.М. культурный контекст на уроках литературы. СПб.: "Глагол", 1999.- 152 с.
Ямбург В.А. Школа для всех. Адаптивная модель. М.: Новая школа, 1997.-352 с.
1. Доманский В. А. Литература и культура: Культурологический подход к изучению словесности в школе: Учебное пособие. – М.: Флинта: Наука, 2002
2. Лотман, Ю.М. Беседы о русской культуре: Быт и традиции русского дворянства (ХVIII-ХIХ века). — СПб.: Искусство, 1994.
3. Федосюк, Ю.А. Что непонятно у классиков, или Энциклопедия русского быта XIX века. — М.: Флинта: Наука, 2007.
4. Черкезова М.В. Культуроведческий аспект литературного образования. // Журнал «Русская словесность», № 3, 1998 г., стр. 32